Журнал «Дім і сім'я» №5 (81) 2012
У нашому, далекому від досконалості, світі навряд чи знайдеться людина, що не має на своєму тілі жодного рубця. Автомобільні аварії, побутові травми, операції, опіки – це повсякденна справа для хірургів, однак для звичайної людини за цим криється життєва трагедія, наслідків якої хочеться позбутися назавжди. Як правило, залишаються рубці, які не тільки псують зовнішність, але й створюють психологічний дискомфорт. Чи можна позбутися рубців назавжди і які методи існують на сьогодні, розповідає Ігор Сафонов, лікар-дерматолог Інституту дерматології і косметології доктора Ольги Богомолець.
Сьогодні для вирішення проблеми рубців застосовуються унікальні авторські методики висококваліфікованих фахівців у поєднанні із новітніми розробками в галузі медицини. Завдяки цьому при лікуванні вдається досягти найкращих результатів.
Які бувають рубці
Для лікування рубців важливо врахувати їх походження та вид. В залежності від зовнішнього вигляду та гістологічної структури, рубці поділяються на наступні види:
Нормотрофічні — утворюються як результат нормальної реакції організму на травму. З часом вони витончуються, набувають білого кольору, не завдають фізичних незручностей. Як правило, вони не потребують корекції. Винятком є випадки, коли необхідно естетично покращити зовнішній вигляд рубця, пришвидшити темпи нормалізації кольору та вирівнювання поверхні.
Атрофічні — западають нижче рівня шкіри. Як правило, атрофічні рубці є наслідком травми чи запалення. В залежності від способу западання, атрофічні рубці поділяються на клиновидні, прямокутні, лінійні. Всі різновиди атрофічних рубців характеризуються дефектом сполучної тканини під рубцем, дефіцитом колагену та еластину, а також основних білків, що формують каркас шкіри. Саме це спричиняє типовий вигляд рубців.
Гіпертрофічні — рубці, які наростають над поверхнею шкіри, проте не виходять за межі зони поранення. Виникають як наслідок після оперативних втручань та травм, які супроводжувались неадекватним запальним процесом, приєднанням вторинної інфекції, зниженням місцевого імунітету, ендокринних дисфункцій.
Келоїдні — суттєво наростають над рівнем шкіри та перевищують межі первинної травми. Масивні рубці утворюються внаслідок розростання сполучної тканини на місці опіків, травм, запальних процесів та хірургічних операцій. Розрізняють активні келоїди (ті що ростуть) та неактивні (розмір яких стабільний) незалежно від давності рубця. Активний келоїд, розростаючись, супроводжується болем, свербінням, відчуттям заніміння, емоційними розладами, має колір червоного рубця, часто з синюватим відтінком. Неактивний келоїд не росте, не турбує, колір рубця рожевий або тілесний, максимально ідентичний кольору шкіри. Місця локалізації, як правило, це мочки вух, зони декольте та плечей.
Методи лікування
Лікування рубців — процес непростий і доволі тривалий. Тому перед початком лікування слід запастися терпінням. В залежності від складності, місця розташування, розміру рубця та давності його утворення фахівці підбирають спосіб його лікування.
Мікродермабразія — це шліфування шкіри мікрокристалами алюмінію в місці утворення рубця. Для досягнення результатів необхідно провести від 3 до 7 процедур з інтервалом 3-4 тижні. Методика застосовується для лікування нормотрофічних та атрофічних рубців.
Дермабразія — ефективно застосовується при гіпертрофічних, атрофічних та нормотрофічних рубцях, однак зовсім не застосовується у випадку келоїдних рубців. Точкою впливу є сосочковий шар дерми.
Ферментотерапія — ферменти застосовуються для очищення рани від некротичних мас. Саме ферменти необхідні для правильного загоєння і формування ніжного рубця: деякі з них здатні розчиняти грубу сполучну тканину, а з її решток створювати ніжнішу тканину. Метод застосовується при лікуванні нормотрофічних та атрофічних рубців.
Кріотерапія — механізм пошкодження тканин кріогеном, зумовлений ураженням мікроциркуляторного русла і загибеллю цитоплазми і органел клітин, що викликана внутрішньоклітинним і внутрішньосудинним утворенням кристалів льоду. Метод застосовується для лікування келоїдних та гіпертрофічних рубців.
Лазерне лікування — вуглекислий лазер випарює верхні шари шкіри, судинний – склеює судини в рубці. Цей вид терапії застосовують для лікування атрофічних, гіпертрофічних та келоїдних рубців.
ДО та ПІСЛЯ обробки судинним лазером
Терапія мазями — в залежності від цілей застосовують різноманітні мазі: антибактеріальні; мазі для нормалізації кровообігу; мазі що пришвидшують чи сповільнюють синтез колагену; мазі, які розріджують середовище рани; мазі, які підвищують імунітет у області рани тощо. Але важливо пам’ятати: консультація лікаря обов’язкова в кожному окремому випадку, оскільки неправильне чи самостійне застосування мазей може негативно вплинути на стан рани, та не покращити вигляд рубця, а навпаки – погіршити його.
Субцизія — суть методу полягає у застосуванні голки, завдяки якій відбувається підсічення сполучних тяжів і дно атрофічного рубця, вивільняючись, підводиться до верху, і, таким чином, дефект вирівнюється. Методика застосовується для лікування атрофічних рубців.
Мезотерапія — це введення косметичних та фармацевтичних засобів в середні шари шкіри з метою покращення якості рубця. При цьому найчастіше застосовуються наповнювачі (філери), які бувають синтетичними, напівсинтетичними та натуральними. Окрім філерів також вводяться фібробласти – клітини, які синтезують колаген, різноманітні мікроелементи, які стимулюють загоєння рани і формування рубця. Методика застосовується для лікування атрофічних рубців.
Пілінги — процес, пов’язаний із відлущуванням верхнього шару шкіри. Пілінги застосовують для терапії атрофічних та нормотрофічних рубців.
ДО та ПІСЛЯ процедур пілінгу
Зволоження — сьогодні на зміну обробці рани розчином перманганату калію, що обов’язково супроводжується формуванням струпа, а отже і рубця у майбутньому, прийшли синтетичні та напівсинтетичні покриття. Вони забезпечують вільну міграцію клітин та їхній вільний поділ і, відповідно, отримання необхідної інформації. Рубець у такому середовищі формується естетичним та малопомітним. Методика застосовується для терапії атрофічних та нормотрофічних рубців.
Хірургічне усічення — як монометод, дає хороші результати при лікуванні гіпертрофічного рубця. Застосування цього виду терапії для нівеляції келоїдного рубця не завжди виправдано, оскільки у 70-90% випадків дає суттєві ускладнення.
Компресія (вдавлення) — постійна компресія 20-40 мм рт.ст. застосовується 12-24 годин на добу впродовж 3-12 місяців. Така дія на рубець з одного боку протистоїть росту рубцевої тканини, механічно утримуючи її в певному просторі, а з іншого боку – стискує судини, блокуючи живлення рубця. Саме це спричиняє зупинку росту рубця і часткову його регресію. Метод застосовується для лікування гіпертрофічних та келоїдних рубців.
Силікон — механізм дії силікону та силіконових гелів полягає у зволоженні рубця, стисненні капілярів, зменшенні розвитку медіаторів запалення, зменшенні синтезу колагену за рахунок кисневого голоду. Цей вид терапії застосовується для лікування келоїдних та гіпертрофічних рубців.
Кортикостероїди — ін’єкційний вид терапії келоїдних та гіпертрофічних рубців. Стероїди застосовуються локально та шляхом внутрішньорубцевих ін’єкцій. У рубець вводиться кристалічна суспензія для лікування прогресуючих келоїдних рубців та старих гіпертрофічних рубців.
ДО та ПІСЛЯ ін'єкцій кортикостероїдів
Важливо пам'ятати
Якщо рубець вже з’явився – ні в якому разі не можна зволікати з його лікуванням. При відсутності кваліфікованого лікування або несвоєчасному його початку, може розпочатися неконтрольований ріст рубця або розвинутися дефект сполучної тканини. Адже рубець, що з’являється на тілі, з часом стає частиною організму. За 3-4 місяці він проростає судинами, за 9-12 місяців — нервовими закінченнями, а більш ніж за рік — його можна буде лише корегувати, але позбутись повністю стане практично неможливо.
