На кожному солярії треба писати: це провокує рак

На кожному солярії треба писати: це провокує рак

 

З-поміж усіх злоякісних новоутворень шкіри меланома є найбільш підступною, швидкоплинною і агресивною. 18 травня, у День меланоми, який в Україні проходить вчетверте, понад 70 лікарів–дерматологів у 27 містах проведуть безкоштовні огляди щодо раннього виявлення новоутворень на шкірі. В Інституті дерматології і косметології, який очолює професор Ольга Богомолець, буде застосована дистанційна діагностика родимок, яка дозволить лікарям за один день оглянути якнайбільше пацієнтів. Як уберегтися від цієї небезпечної недуги, чому засмага ніколи не буває корисною, а сонцезахисні креми не запобігають зло­якісним новоутворенням шкіри, «Україні молодій» розповіла координатор програми «Євромеланома» Ольга Богомолець.

 

 

«АКОРД, який потрібно знати всім»

 

— Ольго Вадимівно, слово «меланома» останнім часом набуло майже демонічного підтексту: рівень смертності від цієї недуги в Україні — 95% із 100 несвоєчасно діагностованих випадків. Із чим пов’язані такі показники?

— Висока смертність пов’язана з пізньою діагностикою і значною агресивністю пухлини. Метастази у життєво важливі органи можуть з’явитися вже протягом 6 місяців. Від них найчастіше і гинуть люди.

— Чим можна пояснити такий стан речей — недбалістю до власного здоров’я?

— Не так недбалістю, як браком культури здоров’я. Ця культура складається зі знання того мінімуму, який потрібен кожній пересічній людині, — про те, як виявити меланому і які фактори сприяють її утворенню. Тому ми щороку, у День меланоми, звертаємося до ЗМІ з проханням підтримати нашу громадянську ініціативу. Як лікар я можу оглянути за день сотні пацієнтів, тоді як ви, журналісти, маєте змогу врятувати життя тисячам, якщо даватимете читачам корисну інформацію про здоров’я. Днями до нашого Інституту зателефонувала директор дитячого будинку: «Читали вашу статтю про меланому, і нам здається, у нашого вихованця — ознаки цього захворювання». Сьогодні ми оглянули 16–річного юнака — на жаль, діагноз підтвердився...

— Тож на що має звертати увагу людина, аби не допустити розвитку недуги?

— Ми з колегами спеціально сформулювали слово АКОРД, яке легко запам’ятати. Кожна літера цієї абревіатури є ознакою переродження родимки. Літера «А» означає асиметрію. Якщо через здорову родимку провести умовну вісь, вона має розділити її на дві рівні частини. Якщо ці частинки асиметричні — це перша ознака можливого переродження. Літера «К» — край. Він має бути рівний. Якщо на ньому з’являються зазубрини, нерівності — це друга ознака можливого захворювання. Літера «О» — окрас. Він має бути рівномірний. Якщо на родимці ви помітили крапочки, цяточки синього­, білого, сірого, червоного кольо­ру — це третя ознака. Літера «Р» — це розмір. Чим він більший, тим імовірніший ризик переродження. Проте може бути одна велика родимка або сотні маленьких, тоді працює сумарний розмір. Чим більше родимок у людини, тим вищий ризик їх можливого переродження. І літера «Д» — динаміка, тобто будь–які зміни родимки: збільшення розміру, поява кірочок, кровоточивість. Чим більше таких ознак, тим вища вірогідність того, що ця родимка вже небезпечна, і потрібно терміново звернутись до лікаря.

 

«Якщо людина не хоче бути здоровою — я безсила»

 

 

Ольга Богомолець: «Мій учитель зі США Бернард Акерман казав: «Діагноз «меланома» поставити дуже легко. Найважче його не поставити...»

 

— А які чинники, пані Олю, призводять до виникнення недуги?

— Шкідливий вплив ультрафіолету, сонячні опіки (особливо, отримані в дитинстві), спадковість. Якщо в родині хтось мав меланому, вся сім’я має перебувати на диспансерному обліку. У зоні ризику — люди скандинавського типу: блакитноокі, зеленоокі блондини, русяві і руді, ті, хто мають веснянки і багато родимок. Знання цих факторів і усвідомлення того, що лише своєчасна діагностика може врятувати життя, є ключовими в культурі здоров’я. Ще один надзвичайно важливий фактор — це бажання бути здоровим. Як лікар, я можу вплинути на багато речей, але якщо в людини відсутнє бажання бути здоровою, я — безсила. А бажання — це внутрішня мотивація, бачення власного майбутнього і перспективи життя. Ця внутрішня мотивація змушує людину не пити, не курити, займатися спортом, вести продуктивний спосіб життя. Ще людина має знати, до якого лікаря у разі потреби звернутися і мати до нього довіру. Якщо об’єднати весь цей ланцюжок, зможемо зменшити смертність від меланоми на 90 відсотків — порівняно з ситуацією, яка є нині.

— Загалом — як поводитися з родимками? Наскільки небезпечними можуть бути травми, подряпини таких плям?

— Одноразова травма не призводить до переродження родимки. А от постійне травмування, на жаль, часто провокує меланому. Якщо родимка розташована на ділянках, які постійно травмуються, наприклад статевих органах (як чоловіків, так і жінок), у жінок — під бретельками бюстгальтера, у військових — у зоні комірця, їх краще видалити з профілактичною метою. Чоловіку, який має багато родимок на обличчі, краще або голитися електробритвою (не станком), або відпустити бороду.

— До речі, люди не завжди розрізняють меланому — злоякісне переродження родимки і рак шкіри. Які ознаки сповіщають про наближення останнього?

— Рак найчастіше виникає на відкритих ділянках шкіри, тоді як для меланоми місце не має різниці. Найчастіше рак локалізується на обличчі — це чоло, область біля губ, вуха, а також плечі — там, де отримуємо максимальний вплив інсоляції. Рак шкіри з’являється як рожева цяточка, яка трохи лущиться. Найбільша небезпека в тому, що лікарі призначають протизапальні креми, які хоч і не допомагають, але і не додають дискомфорту, тож людина спокійно чекає, доки все мине. А оскільки ні рак шкіри, ні меланоми зовсім не викликають болісних відчуттів, на місці плями поступово з’являється вузлик, виразка. Підступність цього раку в тому, що він, хоч і метастазує рідко, але руйнує ті тканини, що під ним. Ми бачимо випадки, коли рак може «прорости» в кістку, ротову порожнину, зруйнувати вухо, ніс...

 

«Косметику «від Богомолець» продають скрізь. Як припинити шарлатанство — не знаю...»

 

— Пані Олю, незабаром починається пляжний сезон, і прихильники бронзової засмаги вже готуються до активного «спілкування» з сонцем. Що б ви порадили майбутнім пляжникам?

— Насамперед, не забувати, що засмага — це захисна реакція організму на шкідливий вплив ультрафіолету. У такий спосіб організм ніби одягає захисний комбінезон. Є люди, народжені в такому «комбінезоні» — темношкірі, які живуть біля екватора. А люди скандинавського типу цей «комбінезон» одягнути не можуть — вони будуть згорати на сонці і ніколи не засмагнуть. Українці переважно належать до людей третього типу шкіри, які добре засмагають. Якщо світлооким із сонця потрібно піти в 10–й ранку, то темноокі можуть поніжитись на пляжі максимум до 11–ї, а потім заховатися в затінку.

Але в будь–якому разі варто зрозуміти: корисної засмаги не буває. Її позитивний вплив можна пояснити лише певними естетичними мотивами, і тим, що вона підвищує настрій. Крім того, засмага ніби корелює з рівнем достатку — якщо ти можеш поїхати на курорт і засмагнути, то це — «круто». Моду на засмагу в 60–х роках минулого століття ввела Коко Шанель. А до того в моді була аристократична блідість, тоді як засмагу вважали прерогативою плебеїв — людей, які змушені працювати на сонці.

Нині ситуація змінилася кардинально. Крім того, що засмага — голов­ний провокуючий фактор в утворенні раку шкіри і меланоми, вона ще й активно сприяє фотостарінню. Ми знаємо: є фізіологічне старіння, коли шкіра з часом поступово «в’яне» — так, як їй відведено природою. Натомість фотостаріння пов’язане з впливом ультрафіолету, і проявляється появою пігментних плям, хімічних кератом, потовщенням шкіри і виникненням глибоких зморщок. Порівняйте виноградину і родзинку. Ось така різниця між звичайною шкірою і тією, яка засмагає.

— А в Україні — повальне захоплення соляріями...

— На мій погляд, на кожному солярії варто по периметру натягнути чорну стрічку і зверху написати: використання цього апарата призводить до збільшення раку шкіри і меланоми. І це було б справедливо. Наприклад, у країнах Європи використання солярію особам до 18 років заборонено. А в нас ці послуги надають ледве не в кожному підземному переході і ніхто цього не контролює.

— Наскільки ефективні, на вашу думку, сонцезахисні мазі та креми? І як правильно користуватися такими засобами?

— Треба чесно сказати: сонцезахисні креми не знижують ризику злоякісного переродження родимок і розвитку раку шкіри. І навіть перебуваючи під водою, ви можете згоріти від сонця. Так, ви не засмагнете швидко, але сумарний ефект дії на ДНК і пам’ять клітин може бути ще й термічний. Особисто я захищаюся від сонця двома способами: одягаю капелюх і ховаюся в тінь. Однак, якщо людина їде в південні країни, де дуже велика спека, звісно, на відкриті ділянки шкіри треба наносити креми від сонця, аби попередити опіки. Але думати, що використання таких засобів — панацея від згубної інсоляції, не можна. Немає досліджень, які б це підтверджували. Скажімо, статистика США, де такі креми вживають активно вже понад 20 років, свідчить: динаміка розвитку раку шкіри і меланоми серед тих, хто ці засоби використовує, ніяк не змінилася. Не забувайте, що така продукція — це великий бізнес.

— До речі, ви знаєте, що в Україні продається косметика від Ольги Богомолець?

— Знаю про таке... Це триває вже років із п’ять, але можливості вплинути на це шарлатанство в цій державі не маю. Адже поширюють усі ті засоби від «тріщин, ран, опіків» з допомогою мережевого маркетингу. Агенти, які носять свої креми у торбах, — добре вишколені, вони нічого ніде не пишуть, лише усно пропагують. Так от, маю заявити — ніякої косметики Ольга Богомолець і її Інститут не виробляють і не продають. Тому посилання на моє ім’я — великий обман людей.

— Ольго Вадимівно, як цього року проводитиметься День меланоми в Україні?

— Ми ґрунтовно підготувалися — 70 лікарів з усієї України пройшли спеціальний курс навчання, 15 — закінчили курс дерматоонкології. У роботі — пілотний проект дистанційної діагностики родимок, аналогів якому немає у світі. Головний сенс проекту в тому, аби людина, перебуваючи в будь–якому місці України, не їхала до Києва, а змогла зайти, наприклад, у центр здоров’я, де спеціально підготовлені медичні працівники зроблять макро– і мікрозображення родимки, заповнять спеціальні анкети і перешлють у базу даних. Потім ці зображення оглянуть фахівці і відправлять людині попередні рекомендації. А в перспективі таку діагностику можна буде здійснювати особисто через інтернет.

На жаль, велика проблема — брак кваліфікованих медичних кадрів. Хто виїхав за кордон, хто помер, хто ще не довчився. Тому стикаємося з випадками, коли меланому знаходять і там, де її насправді немає. Перш ніж узяти в руки дерматоскоп, лікар має заручитися знанням. І мати досвід. Інакше він дивиться у дерматоскоп на атипові родимки і пише діагноз: «10 меланом». І як пацієнту прожити той час, доки він знайде лікаря, який таки поставить правильний діагноз і заспокоїть людину?

 

ДОСЬЄ «УМ»

Ольга Вадимівна Богомолець, 46 років. Народилася у Києві в родині лікарів. 1989 року закінчила Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця. У 1993—1994 роках навчалася в Пенсильванському медичному університеті та Інституті дер­матопатології Бернарда Акермана (США). Після повернення заснувала Клініку лазерної медицини доктора Богомолець, сьогодні відому як Інститут дерматології та косметології доктора Ольги Богомолець. Головний лікар цього Інституту. Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету ім. О. Богомольця. Авторка понад 70 наукових праць і 9 патентів на винаходи у сфері лікування шкірних захворювань. Автор–виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, громадський діяч. Має сина і трьох доньок.

 

Юлія КОСИНСЬКА

Записатись на консультацію