Важливо: псоріаз — це не лише проблема шкіри. Сучасна наука підтверджує його системний характер і потребу в довготривалому, комплексному підході до пацієнта.
Псоріаз
Визначення хвороби
Псоріаз — це хронічне неінфекційне запальне захворювання шкіри, яке характеризується надмірною проліферацією епідермальних клітин, формуванням лущення, еритеми та інфільтрації шкіри. Найчастіше дебютує у молодому віці, має хвилеподібний перебіг із періодами загострень і ремісій. Псоріаз не є заразним, однак істотно впливає на якість життя пацієнтів і може супроводжуватись системними порушеннями.
Етіологія псоріазу пов'язана з аутоімунною реакцією, коли імунна система агресивно реагує на власні тканини шкіри, викликаючи запалення та гіперкератоз.
Класифікація псоріазу
Псоріаз має кілька клінічних форм, які різняться локалізацією та характером висипань:
- Бляшковий псоріаз (вульгарний) — найпоширеніша форма, що проявляється симетричними еритематозно-сквамозними бляшками зі сріблястим лущенням.
- Краплеподібний псоріаз — характерні дрібні крапкові ураження, які часто виникають після стрептококової інфекції.
- Псоріаз згинальних поверхонь (інверсний) — проявляється у складках шкіри, часто без лущення, але з яскравою еритемою.
- Пустульозний псоріаз — рідкісна, але тяжка форма з утворенням стерильних пустул.
- Еритродермічний псоріаз — генералізоване ураження шкіри з лущенням і порушенням терморегуляції; вимагає невідкладної допомоги.
- Псоріатичний артрит — форма, при якій уражуються суглоби, часто незалежно від шкірних проявів.
Патогенез (механізм розвитку хвороби)
Псоріаз — це результат складної взаємодії генетичних факторів і дисрегуляції імунної відповіді. На молекулярному рівні захворювання запускається через активацію T-клітин (особливо Th1 і Th17) у шкірі. Ці клітини виробляють низку прозапальних цитокінів — зокрема, інтерлейкіни IL‑17, IL‑23 та фактор некрозу пухлин TNF‑α, — які стимулюють кератиноцити до надмірного поділу.
У нормі цикл оновлення клітин епідермісу займає близько 28 днів, але при псоріазі він скорочується до 3–7 днів, що призводить до нагромадження незрілих клітин і формування характерних лусочок. Паралельно в дермі спостерігається виражене запалення, вазодилатація та інфільтрація імунними клітинами. Це хронічне запалення підтримується замкнутим патологічним циклом між імунною системою та кератиноцитами.
Крім шкіри, ураження можуть зачіпати суглоби, нігті та, рідше, слизові оболонки. Системне запалення також пов’язане з підвищеним ризиком метаболічного синдрому, серцево-судинних захворювань та депресії у пацієнтів із псоріазом.
Епідеміологія та статистика
Псоріаз — одне з найпоширеніших хронічних дерматологічних захворювань у світі. За даними ВООЗ, його поширеність становить приблизно 2–4% серед загального населення. Частота залежить від географічного регіону, расової належності та кліматичних умов: найвищі показники реєструються в країнах північної Європи та Північної Америки, а найнижчі — в Азії та деяких африканських країнах.
Псоріаз може виникнути у будь-якому віці, однак найчастіше дебютує у двох вікових групах: від 15 до 25 років (так званий ранній тип) та від 50 до 60 років (пізній тип). При цьому перший тип має тісніший зв’язок із спадковістю та важчим перебігом.
Дані по Україні:
За різними оцінками, в Україні на псоріаз страждає близько 1,5–2% населення, тобто понад 600 тисяч осіб. Проте через стигматизацію захворювання та легкі форми, що не завжди потрапляють у поле зору лікарів, реальна поширеність може бути вищою. Чоловіки й жінки хворіють приблизно з однаковою частотою.
Динаміка й тенденції:
Упродовж останніх десятиліть відзначається стабільна тенденція до зростання кількості звернень, що пов’язано як з підвищенням діагностики, так і з впливом факторів урбанізації, стресу, змін у способі життя. Водночас зросла частота асоційованих станів — псоріатичного артриту, метаболічного синдрому, депресії — що вимагає мультидисциплінарного підходу до лікування.
Фактори ризику
Псоріаз має багатофакторну природу, і в основі його розвитку лежить взаємодія генетичної схильності з низкою тригерів, які запускають або погіршують перебіг хвороби.
Генетичні чинники
У більшості випадків спостерігається спадкова схильність. Якщо один із батьків хворіє на псоріаз, ризик виникнення захворювання у дитини становить приблизно 10–20%, а якщо обоє — до 50–60%. Найчастіше виявляють асоціацію з певними алелями головного комплексу гістосумісності, зокрема HLA‑Cw6, який пов’язують із раннім дебютом і важчими формами псоріазу.
Екзогенні (зовнішні) фактори
- Травми шкіри (феномен Кебнера): порізи, подряпини, опіки або хірургічні втручання можуть викликати появу нових бляшок.
- Інфекції: особливо стрептококові ангіни, які часто передують краплеподібному псоріазу в дітей та підлітків.
- Кліматичні умови: загострення частіше спостерігаються в осінньо-зимовий період, коли рівень сонячного випромінювання знижується.
- Деякі лікарські препарати: бета-блокатори, літій, протималярійні засоби, інтерферони можуть провокувати загострення або дебют захворювання.
- Алкоголь і куріння: обидва фактори не лише збільшують ризик виникнення псоріазу, а й сприяють важчому клінічному перебігу.
Ендогенні (внутрішні) фактори
- Стрес і психоемоційні перевантаження: можуть бути як пусковим механізмом, так і чинником загострення вже наявного псоріазу.
- Метаболічні порушення: зокрема, ожиріння, діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія — часті супутники псоріазу, особливо його важких форм.
- Гормональні зміни: у деяких пацієнтів спостерігається загострення під час статевого дозрівання, вагітності або менопаузи.
- Імунодефіцитні стани: наприклад, при ВІЛ‑інфекції псоріаз має тенденцію до атипового і тяжкого перебігу.
Ці фактори не обов’язково викликають псоріаз самі по собі, але у поєднанні з генетичною схильністю можуть істотно вплинути на появу, частоту та тяжкість загострень.
Що каже сучасна наука про псоріаз
Розуміння псоріазу значно змінилося за останні десятиліття. Якщо раніше хворобу вважали переважно косметичним дефектом або наслідком порушеного ороговіння шкіри, то сьогодні її трактують як системне імунозапальне захворювання з глибоким впливом на організм.
Класичні дослідження
У 1990–2000-х роках науковці підтвердили ключову роль Т‑лімфоцитів і прозапальних цитокінів у розвитку псоріазу, зокрема IL‑17, IL‑23 і TNF‑α. Ці відкриття стали підґрунтям для створення нових методів терапії — таргетних препаратів, які змінюють перебіг хвороби, а не лише усувають симптоми.
Також було виявлено тісний зв’язок псоріазу з іншими хронічними станами: псоріатичним артритом, метаболічним синдромом, депресією, що підтвердило необхідність мультидисциплінарного підходу до лікування.
Сучасні рекомендації
На сьогодні основні клінічні рекомендації базуються на систематичних оглядах і рандомізованих контрольованих дослідженнях, опублікованих у провідних дерматологічних журналах. Зокрема:
- Європейська асоціація дерматологів (EADV) та Американська академія дерматології (AAD) надають щорічно оновлені гайдлайни щодо діагностики та ведення псоріазу.
- Наголос робиться на персоналізованому підході, що враховує форму захворювання, ступінь ураження, супутні стани та психоемоційний стан пацієнта.
Додатково про хворобу
Якщо вас цікавить більше інформації про лікування псоріазу, перейдіть на сторінку в розділі «Послуги» нашої клініки: Лікування псоріазу в клініці Богомолець
За посиланням ви знайдете таку інформацію:
- сучасні методи терапії, які ми застосовуємо;
- інформацію про діагностику;
- особливості спостереження та профілактики;
- рекомендації щодо способу життя при псоріазі.
Також рекомендуємо переглянути інші матеріали з довідника:
- Атопічний дерматит — якщо потрібно диференціювати схожі симптоми;
- Дерматоз — стан шкіри з яким часто плутають псоріаз.
Джерела та додаткові матеріали
Наукові джерела:
- Boehncke W.H., Schön M.P. Psoriasis. The Lancet. 2015;386(9997):983–994. doi:10.1016/S0140-6736(14)61909-7
- Rendon A., Schäkel K. Psoriasis pathogenesis and treatment. Int J Mol Sci. 2019;20(6):1475. doi:10.3390/ijms20061475
- Armstrong A.W., Read C. Pathophysiology, clinical presentation, and treatment of psoriasis: A review. JAMA. 2020;323(19):1945–1960. doi:10.1001/jama.2020.4006
Клінічні рекомендації:
- American Academy of Dermatology (AAD) Guidelines of Care for the Management and Treatment of Psoriasis
- European Dermatology Forum (EDF): European S3-Guidelines on the systemic treatment of psoriasis vulgaris
Матеріал підготовлено на основі актуальних доказових даних. Якщо ви маєте діагноз псоріаз або підозру на нього — не відкладайте консультацію дерматолога. Самолікування може ускладнити перебіг захворювання.
