Базаліома

Що таке базаліома

Базаліома, або базальноклітинний рак шкіри, — це найпоширеніша форма немеланомного раку шкіри, яка виникає з базальних клітин епідермісу. Це пухлина з локально-деструктивним ростом, що рідко дає метастази, але може глибоко проникати в тканини та призводити до значного руйнування, особливо при пізній діагностиці. 

Становить до 75-80% усіх випадків раку шкіри. Найчастіше вражає людей старшого віку зі світлою шкірою, які тривалий час піддавалися дії ультрафіолетового випромінювання. Основними проявами є вузлики, бляшки або виразки на відкритих ділянках тіла (обличчя, вуха, шия).

Зазвичай ця пухлина формується на обличчі та інших ділянках шкіри, що відкриті для ультрафіолетового випромінювання сонця, таких як крила носа, ділянка навколо очей і рота, зона декольте, шия, груди, а також кисті та ліктьові згини. Менш часто вона може з'явитися на плечах, спині та кінцівках. 

Класифікація базаліоми

Базальноклітинний рак шкіри може мати кілька видів, таких як:

  1. Вузлова форма
    Найпоширеніша. Виглядає як щільний, блискучий вузлик тілесного або рожевого кольору, який може покриватися кірками або ерозіями. Часто локалізується на обличчі.
  2. Поверхнева форма
    Зазвичай виникає на тулубі. Має вигляд плоскої, рожевої або червонуватої плями з блискучою або лущеною поверхнею. Може нагадувати екзему або псоріаз.
  3. Склероподібна (індуративна) форма
    Нагадує щільний, рубцевий вогнище з нечіткими межами. Часто інфільтрує глибокі тканини. Найбільш агресивна і складна у лікуванні.
  4. Фіброепітеліальна форма (також відома як фіброепітеліома Пінкуса)
    Рідкісна форма, зазвичай проявляється у вигляді м’яких папул на тулубі. Повільно зростає, має доброзичливий перебіг.
  5. Пігментна форма
    Має темне забарвлення через вміст меланіну. Може бути схожою на меланому, що потребує дерматоскопії та біопсії для точного діагнозу.

Незважаючи на те, що базальноклітинний рак шкіри росте повільно і метастазує рідко, він залишається серйозним захворюванням з наступними наслідками, такими як високий ризик рецидиву, можливе інфікування та перехід у інвазивну форму раку. 

Базаліома

Патогенез хвороби

Базаліома (базальноклітинний рак шкіри) виникає внаслідок порушення нормального циклу поділу базальних клітин епідермісу — найглибшого шару шкіри, відповідального за оновлення її поверхні. Пусковим механізмом зазвичай є накопичення генетичних мутацій, спричинених тривалим впливом ультрафіолетового (УФ) випромінювання — як природного, так і штучного. Найчастіше пошкоджується ген TP53, який контролює апоптоз (програмовану смерть клітини) і запобігає утворенню пухлин.

У відповідь на ці пошкодження запускається аномальна проліферація (розмноження) базальних клітин, які втрачають здатність до нормального диференціювання та контролю росту. Одночасно активується сигнальний шлях Hedgehog (Shh) — ключовий молекулярний каскад, який відіграє роль у розвитку ембріона, але у дорослому віці має бути вимкненим. Його активація веде до безконтрольного поділу клітин.

Цей процес відбувається локально, тобто клітини пухлини не мають схильності до метастазування, проте впроваджуються в навколишні тканини, включно з хрящами, м’язами й навіть кістками. З часом базаліома руйнує ці тканини, спричиняючи виразки, кровотечі та дефекти, особливо у випадку з запущеними формами.

Таким чином, патогенез базаліоми — це результат поєднання генетичних змін, молекулярної активації онкогенних шляхів і впливу зовнішніх чинників, насамперед УФ-променів. Незважаючи на відносно низький ризик метастазів, хвороба потребує уважного спостереження та своєчасного лікування через свою інвазивність і ризик глибокого ураження тканин.

Епідеміологія та статистика хвороби

Базаліома — це найпоширеніший вид раку шкіри у світі, який становить понад 70% усіх випадків немеланомних пухлин шкіри. За оцінками ВООЗ, щороку у світі діагностується понад 3–4 мільйони нових випадків базальноклітинного раку. У країнах з високим рівнем інсоляції, як-от Австралія, частота виявлення сягає 1000 випадків на 100 тисяч населення, що є одним із найвищих показників серед усіх онкологічних захворювань.

У Європі частота теж зростає — в середньому 100–200 випадків на 100 тис. осіб щорічно, і ця цифра постійно збільшується. Найвища захворюваність — серед людей старше 60 років, хоча дедалі частіше хвороба фіксується і в молодших вікових групах. Жінки та чоловіки хворіють приблизно однаково часто, однак у чоловіків переважають агресивніші форми. В основному уражаються відкриті ділянки тіла, зокрема обличчя, шия, вуха — тобто ті, що піддаються хронічному УФ-випромінюванню.

Дані по Україні

В Україні, за даними Національного канцер-реєстру, рівень захворюваності на немеланомні раки шкіри (включаючи базаліому) складає приблизно 60–80 випадків на 100 тисяч населення щороку. У реальності ця цифра може бути ще вищою, оскільки частину випадків не реєструють через м’який перебіг хвороби або самолікування.

Тенденція останніх років — стабільне зростання кількості випадків, що пов’язано як із тривалішим перебуванням на сонці (зміни у стилі життя), так і з покращенням діагностики та обізнаності населення. Водночас базаліома рідко призводить до летальних наслідків — однак її несвоєчасне лікування може спричинити серйозні косметичні й функціональні ускладнення.

Фактори ризику й тригери

Генетичні

  • Спадковість. Наявність базаліоми у близьких родичів може свідчити про підвищену індивідуальну схильність до розвитку пухлини.
  • Генетичні мутації. У деяких випадках, наприклад при синдромі Горліна (небазальноклітинний синдром карциноми), базаліоми виникають у молодому віці через вроджені генетичні зміни.

Зовнішні (довкілля, спосіб життя)

  • Ультрафіолетове випромінювання. Найголовніший фактор ризику — як природне (сонце), так і штучне (солярії). Хронічна інсоляція ушкоджує ДНК клітин шкіри, запускаючи мутаційні процеси.
  • Світла шкіра, руде або світле волосся, блакитні очі. Такі фенотипи гірше захищені від УФ-променів, тож ризик ураження вищий.
  • Професійний вплив. Робота на відкритому повітрі, особливо без засобів захисту, підвищує кумулятивне сонячне навантаження.
  • Хімічні агенти. Контакт зі шкідливими речовинами (наприклад, миш’яком, нафтохімікатами) підвищує ризик онкологічних змін у шкірі.
  • Опіки та травми. Місця хронічного подразнення, старі рубці або рани можуть бути точками виникнення пухлини.

Внутрішні (стан організму, хронічні хвороби)

  • Ослаблений імунітет. Пацієнти з ВІЛ, після трансплантації органів або на імуносупресивній терапії мають підвищений ризик розвитку раку шкіри, включаючи базаліому.
  • Вік. Найчастіше базаліома виникає у людей старше 60 років, коли механізми відновлення ДНК вже менш ефективні.
  • Хронічні дерматози. Шкіра, яка постійно запалена або змінена через хронічне захворювання (наприклад, червоний вовчак, актинічний кератоз), частіше зазнає злоякісної трансформації.

Що говорить сучасна наука про базаліому

Сучасна медицина добре вивчила базаліому, і більшість фахівців сходяться в думці: це найпоширеніший, але найменш агресивний тип раку шкіри. Його особливість — дуже повільне зростання та майже повна відсутність метастазів. Водночас базаліома несе ризик локального руйнування тканин, якщо її не лікувати.

Науково доведені факти

  • Базаліома розвивається з клітин базального шару епідермісу — саме тих, що відповідають за оновлення шкіри. Пошкодження ДНК внаслідок ультрафіолету є основним пусковим механізмом, що призводить до мутацій.
  • Одним із ключових молекулярних шляхів, задіяних у розвитку базаліоми, є Hedgehog-сигнальний шлях. Його активація призводить до неконтрольованого поділу клітин. Цей механізм ліг в основу таргетної терапії (інгібітори візмодегіб і сонідегіб), яку застосовують у складних або неоперабельних випадках.
  • У низці метааналізів і систематичних оглядів встановлено: найефективнішим методом лікування залишається хірургічне видалення пухлини з перевіркою країв резекції. Для рецидивних або розташованих у критичних зонах утворень найнижчий рівень рецидиву дає Моос-хірургія.
  • Поверхневі форми базаліоми іноді успішно лікуються місцевими імуностимулювальними препаратами (іміквімод) або цитостатиками (5-фторурацил), однак ефективність цих методів залежить від розміру та глибини ураження.
  • Профілактика також має значення. Дослідження показують, що регулярне використання сонцезахисного крему зменшує ризик виникнення базаліоми, особливо в осіб зі світлою шкірою та великою кількістю родимок або актинічних кератозів.

Висновок

Сучасна наука підтверджує: базаліома — добре піддається лікуванню, особливо якщо діагностована вчасно. Хоча пухлина не метастазує, її не можна залишати без уваги, адже вона має тенденцію до зростання й ураження навколишніх структур. Раннє звернення до дерматолога — ключ до повного одужання.

Корисні посилання

Послуги клініки

  • Видалення базаліоми: повний спектр діагностики та терапії, включаючи хірургічні методи, лазерную терапію, кріодеструкцію.
  • Mohs хірургія: найсучасніший та найефективніший метод лікування базаліоми.

Супутні статті з Довідника

  • Меланома: агресивний рак шкіри з високим потенціалом метастазування.
  • Актинічний кератоз: передракове ураження шкіри, що може призвести до розвитку базаліоми.

Наукові джерела та дослідження

Mohs Surgery for Basal Cell Carcinoma: A Systematic Review and Meta-Analysis
Метод забезпечує найнижчий рівень рецидивів — менш як 1% при первинних пухлинах і ~5% при рецидивних завдяки точному контролю країв.

Activity Habits and The Malignancy Level of Basal Cell Carcinoma
У пацієнтів із частою зовнішньою активністю частіше діагностують 2-гу стадію. Основний ризик — УФ-випромінювання.

Biochemical and Hematological Markers in BCC
У 50% пацієнтів фіксують порушення в роботі печінки та дисліпідемію, що вказує на метаболічні зсуви.

Записатись на консультацію