Рубці – це результат заміщення пошкоджених власних тканин на грубу сполучну в результаті оперативних втручань і різних травмуючих чинників (механічних, температурних, хімічних, іонізуючого випромінювання, глибокого деструктивного запалення і т.і.).
Гіпертрофічні рубці
Келоїдні рубці
Рубці, будучи вираженим косметичним недоліком, часто призводять до психоемоційного дискомфорту, а також до розвитку психосоціальної дезадаптації і зниження якості життя.
Часто при дебюті виникнення рубців постає питання диференціального діагнозу між гіпертрофічним рубцем та келоїдом. Є істотні відмінності між цими видами рубців:
- Ріст гіпертрофічного рубця починається відразу ж після загоєння і характеризується утворенням «плюс тканини», по площі рівній поверхні рани, в той час як краї келоїду завжди виходять за зону пошкодження.
- При гіпертрофічному рубці суб'єктивні відчуття відсутні або незначні. Келоїдні рубці викликають різні суб'єктивні відчуття (свербіж, біль, відчуття стягнутості шкіри, парастезії і т. і.).
- Зміна кольору гіпертрофічного рубця від рожевого до білястого відбувається в ті ж терміни, що і у нормотрофічних рубців, і з часом вони помітно стають більш щільними. Келоїд залишається насиченого червоного кольору і наполегливо росте. У одного хворого спостерігається один або кілька келоїдних рубців.
- Келоїдний рубець частіше зустрічається у людей у віці 10-30 років, в той час як гіпертрофічні шрами можуть виникнути в будь-якому віці.
- Морфологічна картина також має суттєві відмінності. Відомо, що синтез колагену в келоїдних рубцях приблизно в 8 разів вище, ніж в гіпертрофічних рубцях, що пояснює менший кількісний вміст колагенових волокон в гіпертрофічних рубцях, а, отже, і масу рубця. У гіпертрофічних рубцях клітин фібропластичного ряду менше, ніж в келоїдних, відсутні гігантські, незрілі форми «зони росту».
